- Як там наш Бориска? - заглядуючи в двері із посмішкою запитала наша постійна клієнтка.
- Бориска? - перепитую здивовано, хаотично намагаючись виловити із пам'яті хоч щось пов'язане із цим іменем...- Та пупс наш! - і киває головою на купку розпотрошеного мотлоху на моєму робочому столі.
- Аааа...Бориска! Житиме! :-)
- Ну і добре, я завтра зайду...
....придивилась пильніше на ляльку... - таки справді - Бориска!
- На тобі нове життя лялечко... Я вмію тільки шити, але із любовью...
І Бориска став наче радісніше посміхатись...і ось уже готовий обійняти свою дівчинку...
